Андрій Смоланка: «Ми розширили вікно допомоги при інсультах до доби...»

Тут маленька Меланія зі Львова отримала шанс вперше почути голос мами, а воїн Дмитро з Харкова зробив перші кроки після важкого поранення. У цьому Центрі — неймовірні історії, новітні технології та лікарі, які вміють повертати життя й відкривають нові горизонти для пацієнтів із усієї країни. Провідний інсультний центр в області, де видаляють тромби із судин головного мозку через один прокол на нозі, хірургічно лікують епілепсію, виконують глибинну стимуляцію головного мозку, забезпечені сучасним обладнанням і працює команда, що вчиться у світу і навчає світ. Про те, як працює цей осередок високої медицини, кореспондент «ВЗ» поспілкувався з директором КНП "Обласний клінічний центр нейрохірургії та неврології" Закарпатської облради Андрієм Смоланкою.

— Пане Андрію, Закарпатський Нейроцентр за якістю, інноваційністю та кількістю унікальних операцій постійно згадується серед найкращих у країні. Як вам це вдається?

— Все дуже просто. Це результати, які дають люди і розвиток. Наші лікарі проходять стажування у провідних клініках Європи, США, Канади, Японії. Вони викладають на освітніх курсах Європейської асоціації нейрохірургічних товариств, Всесвітньої федерації нейрохірургічних товариств, виступають на міжнародних симпозіумах та конгресах. Ми постійно навчаємося і переймаємо досвід колег, щоб упроваджувати його тут, у нашому центрі, у нашому маленькому, але з розвинутою медициною, Ужгороді...

  — На які категорії пацієнтів сьогодні спрямована ваша діяльність? Які напрямки є пріоритетними?

— Один із наших основних напрямів уже протягом багатьох років — це лікування пацієнтів із пухлинами головного та спинного мозку. Щороку оперуємо більше 300 пацієнтів із такими патологіями, при чому більше половини з них приїжджають на лікування з інших областей України. Останнім часом зросла й допомога пацієнтам із епілепсією, яка може бути спровокована як пухлинами, так і іншими патологіями мозку. До прикладу, за 2024 рік близько 4000 людей із епілептичними нападами звернулися до нас уперше. Щодня ми приймаємо в середньому десять таких пацієнтів. Це дуже різні історії: від короткочасних «застигань» на кілька секунд до складних нападів із конвульсіями та втратою свідомості.

У багатьох випадках ми маємо справу з такою формою перебігу хвороби, коли медикаментозна терапія не дає ефекту. Тоді, після комплексної діагностики, ми можемо запропонувати оперативне втручання. Досягненням спеціалістів нашого Центру, передусім лікарів-епілептологів, є те, що їм вдалося скоротити шлях пацієнта всього до одного року: від недієвого медикаментозного лікування до хірургії. Це означає, що люди, які страждали від епілепсії по 10-20 років та витрачали шалені суми на протиприступну терапію, тепер стають кандидатами на хірургічне лікування в рази швидше. Звичайно, це економить кошти родині, але головне не це. Епілептичні напади руйнують тканини головного мозку і стан таких пацієнтів поступово погіршується. Тож якщо на пацієнта не діють грамотно підібрані протоколи консервативного лікування, не варто втрачати час і слід розглянути, чи дієвою буде в такому випадку хірургія.

Таких операцій минулоріч було 75, і це люди з усіх куточків України. Переважно це пацієнти зі скроневою епілепсією, яка викликана фокальними кортикальними дисплазіями або гіпокампальним склерозом. Хоча з кожним роком зростає кількість складніших випадків, до яких належать обширні ураження однієї з півкуль головного мозку, які можуть бути спричинені різними патологічними процесами, та первинно-генералізовані форми епілепсії.

— Ви сказали, що перед операцією оцінюєте, чи дієвою буде хірургія епілепсії. Які методи діагностики застосовуєте, перш ніж ухвалити рішення про операцію?

— Усе починається з візиту до лікарів-епілептологів. Ми пишаємося, що саме в нашій лікарні працюють ці спеціалісти. Адже їх знають далеко за межами Ужгорода та навіть України. Вони збирають у пацієнта анамнез, розпитують про характер нападів, відчуття під час них, поведінкові зміни. Далі — електроенцелографія, МРТ головного мозку. Ця діагностика допомагає чітко зрозуміти причину нападів, з якої ділянки мозку вони йдуть. Якщо ліки не діють, тоді спільно з нейрохірургами пацієнта розглядають як кандидата на хірургічне лікування. Тобто, тут уже оцінюють, чи операція принесе більше користі, ніж шкоди, який об’єм операції, яку апаратуру та спеціалістів потрібно підключити, щоб максимально зберегти якість життя пацієнта. Наприклад, це може бути і нейронавігаційна система, яка допомагає нейрохірургу дістатися місця проблеми, як по GPS-навігатору. Може бути нейрофізіологічний моніторинг – для випадків, коли пухлина розташована в зонах, які відповідають за рухові функції. Крім того, це можуть бути операції з пробудженням, якщо є ризик зачепити ділянки, які відповідають за відтворення та розуміння мови. Сукупність усіх цих факторів допомагає ухвалити зважене рішення.

— Чи справді такі втручання ефективні?

— Так. Хоча для близько 70% пацієнтів достатньо медикаментів. Але для інших — хірургія дає шанс на нормальне життя. Наприклад, після операції пацієнта з гіпокампальним склерозом ми можемо відпустити додому вже на 2-3 добу. Але є й випадки складніші, після яких потрібна тривала реабілітація.

— У вашій практиці точно мають бути операції, що стали переломними історіями для пацієнтів...

— Так, у нас із колегами багато таких прикладів. Один із недавніх — історія восьмирічного Домініка. Його мама вперше помітила посіпування лиця у хлопчика ще у два роки. Впродовж кількох років сім’я шукала допомоги в Україні та за кордоном — консультувалися і в Німеччині, і у Польщі. Зрештою операцію провели у нас. І вже за кілька днів після втручання дитина мала суттєве покращення стану, самостійно їла, пила. А з допомогою команди фізичної та реабілітаційної медицини хлопець почав швидко відновлювати свої функції та вийшов із закладу власними ногами. Так, він потребує подальшої фізичної реабілітації, але епілептичних нападів, ми сподіваємося, більше не буде і він зможе відновитися фізично й повернутися до нормального життя.

— Знаю, що у вашому Центрі також проводили унікальну операцію, щоб дитина змогла вперше в житті почути…

— Так, це історія маленької Меланії. Дівчинці на момент операції було рік і дев’ять, вона народилася без слуху. У перинатальному центрі батькам сказали, що причин для тривоги немає. Та мама відчула, що щось не так — донька не реагувала на голос, не озивалася на ім’я. Наприкінці жовтня 2024-го у нашому закладі їй виконали кохлеарну імплантацію. Операцію виконував провідний отохірург Олег Борисенко спільно з нашим отоларингологом Віталієм Лешаком. Це перша така операція в області. Заклади, де виконують подібні втручання в Україні, можна порахувати на пальцях однієї руки. Вже через три години після втручання Меланія малювала. Через три місяці у неї з’явилися перші слова, вона озивається на ім’я. Для батьків це — диво...

Кохлеарна імплантація. Ужгород

— А як щодо поранених військових? Наскільки велика ця категорія пацієнтів?

— Ми щодня їх лікуємо. Переважно це наслідки мінно-вибухових поранень з осколковими ураженнями периферичних нервів, спинного та головного мозку. На жаль, зараз бачимо, що через велику війну буде тенденція до збільшення кількості посттравматичної епілепсії – не лише ПТСР, але й це ще чекає наше суспільство попереду.

Один із яскравих прикладів наших пацієнтів-військових — Дмитро Ковтун, доброволець із Харківщини. Він отримав важке черепно-мозкове поранення, був у комі, мав парез у лівій частині тіла. Завдяки роботі нашої команди фізичної та реабілітаційної медицини, Дмитро нарешті почав самостійно ходити. Сьогодні він ходить, їздить за кермом, одружився. І навіть має новий позивний — Спортик.

А ще у нас в лікарні було справжнє весілля. Наш пацієнт Вадим зробив пропозицію своїй коханій Наталі і саме в стінах нашої лікарні відбулося весілля. Молодята у вишиванці та військовій формі, хліб-сіль, рушники — все як годиться, але за гостей, крім найближчих, персонал лікарні.

— Що становить основу структури самого закладу і що робить його унікальним у регіоні?

— У нас функціонують відділення нейротравми та спінальної хірургії, нейроонкології та функціональної нейрохірургії, цереброваскулярної патології та екстреної медицини, анестезіології та інтенсивної терапії, фізичної та реабілітаційної медицини. Також працює цілий ряд висококваліфікованих спеціалістів, серед яких ЛОРи, епілептологи, фахівці з УЗД, віднедавна – ендоскопісти.

Щодо унікальності, то Обласний клінічний центр нейрохірургії та неврології — єдиний на Закарпатті профільний центр, що має повний цикл допомоги при інсультах. Починаючи з так званого «зеленого коридору» для пацієнтів, що поступають із підозрою на інсульт – їх негайно оглядає черговий невролог, невідкладно виконується КТ та при потребі — МРТ. Всіх пацієнтів з інсультом госпіталізують в інсультний блок, де 24/7 вони знаходяться під наглядом лікарів. Також цілодобово працює команда інтервенційних нейрорадіологів, які виконують високотехнологічні втручання по видаленню тромбів із судин мозку на сучасному ангіографі. Якщо це геморагічний інсульт, тобто крововилив, наші нейрохірурги ухвалюють рішення про доцільність хірургічного втручання та виконують його у разі потреби. Більше того, наші нейрохірурги виконують такі операції не лише тут, у нас, але й в інших лікарнях області які включені до інсультної мережі. Якщо це розрив аневризми – ми один з декількох центрів в Україні, де є можливість виключення аневризми з кровотоку. В нашому центрі вже давно виконуються надскладні відкриті нейрохірургічні втручання із кліпування аневризм, а в цьому році ми почали закривати аневризми ендоваскулярно, тобто без розрізів голови через прокол судини на нозі за допомогою ангіографа.

— Чим ще відзначається ваша допомога пацієнтам із інсультами?

— Свого часу ми були першим закладом в області, де запрацював повноцінний інсультний блок в режимі 24/7. Сьогодні кожен четвертий пацієнт з ішемічним інсультом, який поступає до нас на лікування, отримує тромболітичну терапію . Це спеціальний препарат, що розчиняє тромб. Для його введення маємо вузьке терапевтичне вікно — всього 4,5 годин від появи перших симптомів.

Завдяки тому, що з 2023 року у нас запрацював єдиний на Закарпатті біплановий ангіограф для нейроінтервенційних втручань, ми тепер можемо проводити ще й тромбектомію — механічне видалення тромбу. Таким чином ми розширили вікно допомоги до 6, а в деяких випадках — до 24 годин.

Загалом за 6 місяців 2025 року в нас виконали більше 30 ендоваскулярних втручань на ангіографі та 60 відкритих нейрохірургічних операцій пацієнтам з гострим мозковим інсультом. За даними Національної служби здоровʼя України, маємо найнижчий показник 30-денної смертності при гострому мозковому інсульті серед лікарень обласної інсультної мережі за 6 місяців 2025 року. Наш показник становить 11%, при показнику по області 20%. Можу впевнено сказати, що допомога пацієнтам з гострим мозковим інсультом у нашому закладі надається на рівні провідних західних клінік.

— Чому так багато уваги останніми роками приділяється інсультам?

— Це зумовлено високою захворюваністю: тільки в Закарпатській області кожного року маємо 3500 нових випадків інсульту. Навіть при тому, що наш рівень захворюваності є чи не найнижчим в Україні, ми суттєво відстаємо від країн ЄС, де в більшості країн захворюваність вдвічі нижча. Попри нижчу захворюваність, порівняно з іншими областями України, Закарпаття є одним із найгірших за показником 30-денної смертності. Уявіть, що кожен пʼятий пацієнт з інсультом в Закарпатській області помирає протягом першого місяця після інсульту. І ми навіть не говоримо про відсоток інвалідизованих хворих, який є значно вищим!

— Чи проводяться якісь заходи в області у звʼязку з цим? Якщо так, то чи вас залучають до них?

— Наші спеціалісти спільно з фахівцями Обласного центру екстреної медичної допомоги розробили регіональний клінічний маршрут пацієнта з інсультом. Вже другий рік поспіль Департамент охорони здоровʼя Закарпатської ОВА затверджує його та погоджує в Міністерстві охорони здоровʼя. Згідно маршруту, бригада екстреної медичної допомоги, яка виїхала на виклик при підозрі на інсульт, повідомляє найближчу до пацієнта лікарню інсультної мережі та доставляє його туди. Всі лікарні інсультної мережі мають компʼютерні томографи та зобовʼязані забезпечити можливість обстеження судин головного мозку в режимі 24/7 без затримок. Окрім того, у всіх лікарнях мережі постійно має бути в наявності тромболітик, а лікування інсульту має відбуватися згідно сучасних протоколів. За результатами проведеного обстеження черговий лікар повинен визначити кандидата для тромбектомії, погодити переведення хворого з нашими спеціалістами в телефонному режимі та якнайшвидше відправити пацієнта до нас службою екстреної медичної допомоги.

Інсультний блок

Досвід європейських країн показує, що дотримання маршруту суттєво збільшує шанси пацієнта вижити та повернутись до звичайного життя після інсульту. В нашому контексті це стосується не тільки пацієнта, а і його рідних, оскільки весь тягар догляду за пацієнтом, який переніс інсульт, лягає саме на них. На жаль, маршрут до недавнього часу виконувався дуже фрагментарно та несистемно.

— Із ваших слів маршрут виглядає логічно. Чому ж тоді він не працює?

— Функціонування маршруту рівною мірою залежить від всіх його учасників — служби екстреної медичної допомоги та кожної лікарні з мережі. Приємно, що на сьогодні маємо взаєморозуміння між усіма учасниками маршруту й регулярно зустрічаємося для аналізу проблем та пошуку шляхів покращення маршрутизації. Показником того, що ми рухаємося в правильному напрямку, є динаміка тромбектомій у нашому центрі. Так, за перше півріччя 2025 року ми провели 24 такі втручання, при тому що за весь минулий рік — всього 18. Проте при нашій захворюваності, в області має виконуватись близько 300 тромбектомій на рік. Такі підрахунки ми зробили разом із лікарями з Франції, з якими співпрацюємо саме по ендоваскулярному лікуванню інсультів. Наші спеціалісти переймають їхній досвід, щоб допомагати пацієнтам максимально швидко, ефективно та безпечно.

— Яка загалом нині технічна база й можливості Центру?

— Маємо три операційні, які оснащені найбільш сучасним високотехнологічним обладнанням — операційними мікроскопами, нейронавігацією, системами інтраопераційного нейромоніторингу, С-арковим рентген-апаратом, інтраопераційним УЗД. Це дозволяє нам виконувати найскладніші нейрохірургічні втручання, як-от: видалення пухлин стовбура мозку, ендоскопічні операції на основі черепа, кліпування аневризм, глибинна стимуляція мозку при рухових розладах, хірургія епілепсії, операції з пробудженням, складні операції на хребті зі встановленням фіксуючих систем.

Глибинна стимуляція мозку в Ужгороді

Щодо можливостей, то, до прикладу, у 2023 році ми виконали 2148 операцій, а минулого — понад 2300. Для порівняння: у 2020 році їх було 966. Тобто обсяг нейрохірургічної допомоги виріс більш як удвічі.

— Ви супроводжуєте своїх пацієнтів після операцій та інсультів?

— Так, ми розпочинаємо фізичну реабілітацію ще в гострому періоді — прямо в інсультному блоці. Це дозволяє максимально ефективно відновити втрачені функції. Також наші фізичні та ерготерапевти допомагають відновитися пацієнтам, які перенесли складні операції на головному мозку та хребті, вже з першого дня після операції. Про досвід реабілітації військовослужбовців я вже згадував.

Тут хочу відзначити неоціненну допомогу наших партнерів із благодійних організацій та Міністерства охорони здоровʼя, які забезпечили лікарні обладнання для фізичної реабілітації на мільйони гривень. Це і стельові підйомники, і різного роду тренажери – бігові доріжки, мотомеди, – і навіть ціла ергокухня, де пацієнти відновлюють моторику рук та готують їсти. Це величезний плюс для реабілітаційної команди, адже завдяки сучасному обладнанню наші фахівці можуть зосереджувати максимум уваги на правильності виконання вправ, а не фізичній підтримці пацієнта.

— Але ж розвиватися завжди є куди. То які цілі ставите перед закладом у найближчому майбутньому?

— Ми — комунальне підприємство Обласної ради і одна з медичних візитівок області, тому найперше та найважче завдання, яке перед нами стоїть щодня — тримати свій рівень. Ми не переслідуємо виконання якихось показників, а просто робимо з дня в день свою роботу, якої у нас так багато, що ми з вами вже місяць збиралися на це інтерв’ю.

Що ж до практичних речей, то наша головна локальна мета на найближчий час — розширення реанімації, адже кількість складних операцій та важких випадків інсульту постійно росте і потрібно більше ліжок інтенсивної терапії.

Наша глобальна мета, навіть — мрія, до якої ми вперто йдемо, — це забезпечити надання якісної медичної допомоги відповідно до всіх сучасних міжнародних стандартів кожному пацієнту з інсультом в Закарпатській області

Якщо звузити виключно до нейрохірургії, вважаю, що найбільш перспективним   напрямком є функціональна нейрохірургія. Це галузь, яка дуже стрімко розвивається завдяки співпраці неврологів із нейрохірургами та впровадженню високотехнологічних методів лікування. До неї належить хірургія епілепсії, про яку ми вже згадували. Маємо ще одне вагоме досягнення в цій сфері — в минулому році ми стали третім центром в Україні де виконується глибинна стимуляція головного мозку. Ці високотехнологічні операції дають можливість повертати до повноцінного життя пацієнтів із такими інвалідизуючими руховими розладами, як дистонія та хвороба Паркінсона.

Ви не уявляєте, як приємно усвідомлювати, що тобі кожен день дається шанс змінити життя когось на краще. Ми цим шансом не нехтуємо і не лише рятуємо людський мозок, але й іноді переписуємо людські долі... Це достойна місія, якою ми пишаємося...

Розмовляв Павло Білецький