"Більшість людей, які приходять у цю професію, її люблять", — історія медсестри Яни Басівської
- Ксенія Сергіївна Шокіна
- 12 трав.
- Читати 2 хв
Яна Басівська з Кривого Рогу з 2022 року живе на Закарпатті. Тут працює старшою медсестрою реанімації в Обласному центрі нейрохірургії та неврології.
Старша медсестра реанімації Закарпатського обласного центру нейрохірургії та неврології Яна Басівська за сумісництвом працює анестезисткою. Жінка розповідає, що коли тільки починала свою кар’єру в медицині, то дуже хотіла працювати в реанімації. Анестезисткою вона почала працювати ще у Кривому Розі до повномасштабного вторгнення.
"У мої обов’язки входить асистувати лікарю-анестезіологу, тобто це допомога при інтубації, коли пацієнт йде в наркоз, постановка венного катетера, якщо є необхідність, то і сечового катетера, введення препаратів, асистенція при постановці дренажів", — розповідає Яна Басівська.
Медичною сестрою Яна працює з 2013 року. Розпочала роботу в рідному Кривому Розі.
"Починала з того, що я працювала медичною сестрою маніпуляційною, тобто це всі крапельниці, ін’єкції внутрішньовенні і внутрішньом’язові я робила. Далі я працювала в кардіології, але це зовсім трішки я працювала. Далі була неврологія. Далі я на рік пішла з медицини з амбіціями, що я зможу без цього, але я не змогла без медицини. Я повернулася, мені запропонували анестезіологію, я пішла і відівчилася на курсах. Так почала працювати в анестезіології. Після загальної хірургії я пішла працювати у відділення кардіо-інтервенції", — згадує Яна Басівська.

Про роботу під час повномасштабного вторгнення каже: "Ми не розуміли, що відбувається, це було абсолютне нерозуміння, бо ти їдеш на роботу, а містом їде танк, ти не розумієш, що відбувається, що робити. Перші обстріли, перші тривоги, через які морально було дуже тяжко, бо в нас тривога не вимикалася, як зараз, що є початок і кінець, у нас взагалі не вимикалася. Це було тяжко. Починається тривога, ви забираєте пацієнта з операційної і везете в укриття. Тяжко. Страшно. Нема розуміння, як далі буде".
У березні 2022 року Яна Басівська приїхала на Закарпаття та пішла на стажування у Закарпатському центрі нейрохірургії та неврології.
"Я прийшла сюди і зрозуміла, що я нічого не знаю. Я знаю покласти венний катетер, під’єднати крапельницю, я знаю препарати, більше нічого не знаю, тому що це своя специфіка, це абсолютно інші пацієнти, це все по-іншому. Я дуже вдячна колегам, які мене вчили, які ділилися досвідом", — розповідає Яна про своє стажування.

За словами Яни Басівської, більшість людей, які приходять працювати медсестрами, люблять цю професію.
"Ми кричимо, що ми йдемо з цієї професії, що ми ненавидимо цю медицину, але ми знову сюди повертаємося. Тяжко, однозначно тяжко. Бувають хороші спокійні зміни, а бувають зміни, коли ти заходиш о 16 годині в операційну і виходиш зранку. Медсестра має бути з достатньо жорстким характером, має бути стійка це має бути відповідальна і охайна людина, має мати вміння чути", — зазначає медсестра.
Comentarios