top of page

Аденома гіпофізу

Гіпофіз є основною залозою внутрішньої секрецї організму людини, що виробляє гормони, які регулюють діяльність інших залоз — щитовидної, паращитовидних, наднирників. Аденома гіпофізу – це доброякісна пухлина гіпофізу, що разом із менінгеомами та шваномами (невриномами) належать до найбільш розповсюджених позамозкових пухлин, тобто таких які знаходяться в безпосередній близькості до головного мозку.

Види аденом

Аденоми поділяються на мікро (до 1 см) та макро (більше 1 см), а також гормон-неактивні та гормон-активні. Останні викликають надмірну продукцію одного з гормонів залози, що зазвичай проявляються симптомами навіть при малих розмірах пухлини у вигляді гормональних порушень. Тому більшість із них діагностують уже на стадії мікроаденоми. На відмінну від них, гормон-неактивні пухлини виявляють, коли вони досягають значних розмірів і спричиняють порушення зору внаслідок здавлення зорового перехрестя.

Тактика лікування

При встановленні діагнозу “аденома гіпофізу” необхідно проконсультуватись із нейрохірургом, ендокринологом і, у випадку макроаденоми та порушень зору, офтальмологом. Рішення про подальшу тактику лікування фахівці приймають спільно, а доцільність і необхідність хірургічного втручання визначає нейрохірург разом із пацієнтом.

Більшість гормон-активних мікроаденом можна вилікувати медикаментозно. Операцію виконують тільки у випадках неефективності початкової терапії. Показом до видалення макроаденоми є погіршення зору. Якщо лікарі вбачають потребу в оперативному втручанні, краще не зволікати, адже результати значно кращі, коли операція виконана своєчасно.

Оперативне лікування

Найбільш сучасним хірургічним методом лікування аденоми гіпофізу є ендоскопічне транссфеноїдальне видалення.

Доступ до турецького сідла, місця розташування гіпофізу, виконується через ніс за допомогою ендоскопа — це дозволяє забрати пухлину з мінімальною травматизацією здорових тканин. Складність операції полягає в анатомічних особливостях розташування залози. З обох боків від пухлини розміщені внутрішні сонні артерії, а зверху до неї щільно прилягають зорові нерви. Застосування сучасного ендоскопу не тільки зменшує травматичність втручання, але й робить його більш безпечним завдяки оптимальній візуалізації залози та оточуючих тканин у форматі HD. Таким чином основні ризики — пошкодження сонної артерії чи зорового нерва — зводяться до мінімума. Додатково використання ендоскопів із боковою оптикою (30, 45, 70 градусів) дозволяє досягти максимального видалення аденоми. Це можливо завдяки візуалізації залишкових фрагментів пухлини в кишенях за сонною артерією та позаду діафрагми гіпофізу.

План операції

Госпіталізація в клініку відбувається на заздалегідь узгоджений з лікуючим лікарем день, при умові проходження всіх необхідних доопераційних обстежень.

Основні відомості про операцію:

  1. час – зазвичай у день госпіталізації;

  2. задіяні спеціалісти – нейрохірург, лікар-ЛОР;

  3. тривалість – 2-3 години;

  4. анестезія – загальна (наркоз).

Післяопераційний період

Деякий час після пробудження пацієнт проводить під наглядом анестезіолога в післяопераційній палаті, а згодом повертається у загальну. Самостійне обслуговування та переміщення стає можливим вже ввечері. Наступного дня після операції лікар-ЛОР видаляє тампони з носа. Тривалість перебування в стаціонарі — від 3 до 5 днів.

Після виписки пацієнти зазвичай одразу можуть повертатися до звичного способу життя. Період непрацездатності складає від 7 до 14 днів. Перший тиждень після операції може турбувати закладеність носа через набряк його слизової оболонки.

Можливі ускладнення хірургічного втручання

  1. Порушення водно-електролітного обміну та гормональні розлади (4-5%) — будь-які маніпуляції з гіпофізом можуть призвести до його дисфункції в післяопераційному періоді. У переважній більшості випадків ці розлади є тимчасовими (тривалістю до 2 тижнів), проте потребують корекції в умовах стаціонару.

  2. Назальна лікворея (2-3%) — підтікання спинномозкової рідини з носу через отвір на дні турецького сідла (необхідний для видалення пухлини). Ризик ліквореї вищий при пухлинах великих розмірів. Для мінімізації можливості виникнення цього ускладнення, під час операції виконується пластика дефекту турецького сідла підшкірною жировою клітковиною.

  3. Менінгіт (1-1.5%) — запалення мозкових оболонок, яке може розвинутися як наслідок прямого сполучення між приносовими пазухами та порожниною черепа, створеною при хірургічному втручанні. Ризик ускладнення значно зростає при наявності післяопераційної назальної ліквореї. У разі виникнення менінгіту пацієнти потребують антибіотикотерапії середньою тривалістю 2-3 тижні.

  4. Післяопераційна гематома (0.5-1%) — є рідкісним ускладненням після ендоскопічних втручань, однак у деяких випадках може потребувати повторної операції для її видалення.

Незважаючи на низький ризик розвитку серйозних післяопераційних ускладнень, наші пацієнти знаходяться під цілодобовим наглядом медичного персоналу для забезпечення максимально безпечного відновлення.

Записатися на консультацію лікарів Обласного клінічного центру нейрохірургії та неврології ви можете за телефонами: +38 (067) 521 60 72 +38 (063) 866 38 68

1 052 перегляди0 коментарів

Останні пости

Дивитися всі

Аневризми судин головного мозку

Аневризма судин головного мозку — це вип’ячування стінки артерії у вигляді мішка зі стоншеною судинною стінкою. Розрив аневризми викликає крововилив під арахноїдальну оболонку мозку та потребує невідк

Епілепсія

6 мільйонів людей у Європі страждають від епілепсії — це одне з найбільш поширених захворювань нервової системи. У 70% випадків епілептичні напади можна зупинити за допомогою медикаментів. Але, на жал

Невралгія трійчастого нерва

Невралгія трійчастого нерва — захворювання, яке проявляється больовими відчуттями в ділянці обличчя, зазвичай з одного боку. Типова невралгія має специфічну локалізацію та характер болю, що дозволяє з

bottom of page